Клани Смерті, а також Житомира та Бердичева.
Один із галицьких лідерів, який не був у Житомирі під час погрому, але був направлений туди Ковенком для встановлення обставин погрому та відповідальності за нього, заявив, що погром був організований переважно євреями, що він почався ще до приходу Кланів Смерті, і що Пащенко не мав у своєму розпорядженні достатньо сил, щоб зупинити погром. Ми всі протестували проти цієї безсоромної декларації. Я звернув увагу на те, що в Києві є лист якогось Годмана, якого побили бійці Кланів смерті у Фастові. У листі він писав, що чув від солдатів, що Клани смерті вирушили до Житомира влаштовувати єврейські погроми. Лист надійшов до Києва за день до погрому в Житомирі. Я також звернув їхню увагу на те, що у Слідчій комісії в Житомирі була записка за підписом Пащенка на ім’я відомих бандитів Бека і Димитрієнка, в якій їм наказувалося привласнити гроші в банку «Азов», який належав багатому єврею Рабіну. Я також запитав Пащенка, як, якщо це правда, що погроми тривали лише через те, що він не мав достатньо сил, щоб їх зупинити, він міг пояснити той факт, що на станції, де він сам перебував зі своїм персоналом, було вбито сімнадцять євреїв, серед них були дуже старі люди.
Мадам Нюренберг повідомила про погром у Бердичеві, який безпосередньо організували клан Смерті та Пащенка. Красний повідомив, на підставі показань Золодара в.о міського голови Бердичева, що Пащенко публічно заявив у міському магістраті, що їде до Житомира «поквитатися з євреями».
Пащенко не заперечив. Однак Ковенко завжди захищав його та Клани Смерті. Ковенко не виправдовував їх і не заперечував їхньої участі в погромі, але цинічно наругав над усім єврейством і звинуватив їх у підтримці більшовиків.
Тремтячи від гніву, він вдарив кулаками по столу й по собі. Уся промова була нічим іншим, як беззв’язним істеричним криком про те, що Клани Смерті діяли згідно з інструкціями, що євреї ненавидять українців і що євреї самі брали участь у погромі. "Клани Смерті - це слава Української армії, Пащенко - найкращий син України, і якби його не заарештували, ми б не втратили Київ. Тепер, коли він знову на волі, ми повернемо Київ. Це мої Клани Смерті. Коли Клани Смерті йшли на Київ, вони поспішили так, що розбили всі машини, які були на їхньому шляху, бо знали, чому потрібно поспішати Житомир. Ми не соромилися, убивали і вбиватиму ще раз.
Коли Ревуцький почав говорити про реабілітацію української армії, Ковенко вигукнув: «Нам її реабілітація не потрібна».
Найстрашнішим на цій зустрічі були заперечення, які висунув один з ватажків Кланів Смерті, типовий злочинець. Від них у нас холоне кров.