Радянська влада в Україні з самого початку вела рішучу боротьбу з жадобою погромів превентивними заходами і розгортанням для цього агітації, пропаганди та організаторської діяльності, а також погрозами і суворими карами.
У першому наказі Раковського в Харкові, який неодноразово підтверджував радянський уряд Києва, загрожує смертна кара за будь-які ексцеси погрому, а також суворі покарання за будь-яку антиєврейську агітацію.
«Єврейський пролетаріат і бідне населення є нашими союзниками. Єврейська буржуазія така ж хороша як будь-який інший. Наказ про боротьбу з євреями є провокація ворога, який хоче привнести в Червону Армію дух деморалізації та зрадити інтереси робітників і селян своїм ворогам". Так читається в урядовій брошурі. Водночас боротьба з антисемітизмом займала важливе місце на сторінках Народного комісаріату військових справ і в їхній політичній діяльності. Антисемітська пропаганда Вороги влади стали небезпечним чинником у формуванні дисциплінованих військових об'єднань.Задумом уряду і Наркомату було доповнити селянські загони повстанців через профспілки і профспілки, готувати військове виховання робітників. На додаток до цього Народний комісаріат у військових справах у березні та квітні звернувся до єврейських соціалістичних партій Трудового бунда, до об’єднаних соціалістів і польських сіоністів з проханням докласти серйозних зусиль для мобілізації єврейських робітників-соціалістів, вказуючи на той факт, що весь досвід Червоної Армії протягом останніх місяців показав, що навіть найбільш відсталі та антисемітські упереджені селяни ставали розсудливішими після тривалого проживання з єврейськими робітниками і були доступні для відповідного впливу та просвіти*.
*Цей крок Наркомату не мав значення чисельного посилення військ, оскільки призов до Червоної Армії відбувався на основі загального статуту. Метою тут було якомога ефективніше використати сили, необхідні для виконання поставленого завдання.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Політичне управління Народного комісаріату військових справ утворило, окрім того, спеціальну єврейську секцію пропаганди, метою якої було розподілити єврейських робітників, призваних на службу загальним указом, по кількох військових частинах і таким чином впливати на війська, щоб зробити пропаганду цькування євреїв неефективною.