Зірка, що він має право знищити всіх євреїв і що він зробить це, якщо хтось із них хоч доторкнеться до волосся одного козака. Це він зробив у Потаповичах, власноруч застреливши єврейського шпигуна. Він радив євреям власними руками душити кожного більшовика, якого вони знайдуть серед них. Коли Козир-Зірка закінчив промову, євреї відсалютували, а рабин запропонував прийняти присягу на вірність Україні від усіх євреїв і поставити в його розпорядження спеціальний корпус єврейських бойовиків. На це отаман сказав, що йому не потрібні ні єврейська присяга, ні єврейський бойовий склад. Він дозволив би євреям дихати повітрям України, але вони не повинні забувати його застереження. Перед його від'їздом група з тридцяти чотирьох євреїв була зрадою захоплена в пастку і розстріляна.
З наведеного вище опису стає зрозумілим, що головною фігурою погромів, які влаштовували й організовували петлюрівські війська, був отаман, який диктував свою волю своїм бандам чи бандам, де його гасло було: «Ріжте євреїв, бо вони комуністи».
Перебіг погрому в Овручі був порівняно помірним. Були образи, грабунок і певною мірою безчестя жінок і кілька випадків убивств. Ще можна було відкупити життя грошима, які згодом забрали. Позиції Директорії ще не були остаточно підірвані військовою поразкою. В армії вже була агітація за погроми, але воєначальники ще не дали слова знищити все єврейське.
У січні відбувся перший погром у Житомирі (7-11 січня). Його організували відступаючі петлюрівці.
Директорія відійшла під тиском в більшовицькі війська. Накази Батьківщини носять загалом характер антиєврейської агітації та однозначної провокації євреїв.