MediaArhiv

Частина 3

сторінка 51/324

Цікавою, але нетиповою є третя видатна особистість на темному небосхилі батьківської інституції — Мазуренко, який у своїх прононсах і прокламаціях називає себе головою повстанців, найстаршим серед численних і маленьких сільських і окружних батьків. Мазуренко походить із відомої української родини, члени якої брали активну участь у громадсько-політичному житті. Він інтелектуал у європейському розумінні цього слова. Спочатку обіймав відповідальні посади на службі радянської влади. Був головою Всеукраїнського відділу мистецтв, членом Української ради робітничих депутатів. Належить до лівого крила української соціал-демократії (самостійницька соціал-демократія), яка намагається демократизувати радянський лад в Україні, надавши контрольний вплив в радянських органах представникам селянства. Навряд чи можна уявити, що гуманний Мазуренко згодом став автором цілої серії жахливих цькувальних памѣлетів, у яких підбурював народ до погромів.

Вище ми детально позначили імена та сфери діяльності найважливіших низових батьків. Вони охопили всю Україну і завдали жахливих спустошень у «своїх» районах. Єврейське населення повністю залежить від вдачі батьків та їхніх банд. Немає порятунку. Вся Україна поділена на ряд таких районів, в яких міста і залізничні вузли, як безлюдні острови, зустрічаються рідко, і які Радянська влада в змозі утримати на деякий час. Але в той момент, коли місто потрапляє в руки такої банди, єврейське населеннямісто грабують і вбивають, поки радянському уряду не вдасться знову заволодіти цим місцем.

З кінця березня гуртки розпочали систематичну діяльність. На околиці Радомишля працювали загони Соколовського. У квітні в основному Струк розгорів гарячкову активність, яка охопила околиці Чорнобиля. У дні з сьомого по дванадцяте квітня банди лютували в самому Чорнобилі (sic). На початку наступного місяця (3 травня) був знищений Горностайполь, а наступного дня (4 травня) така ж доля спіткала Іванків. За цей час вони вчинили вбивства і смерті в цілому ряді сусідніх сіл і поселень, особливо на берегах Дніпра, де зупиняли кораблі і топили пасажирів-євреїв. До кінця серпня таких місць було тридцять два. Увесь квітень Соколовський лютував у своєму районі. Гурти Зеленого теж ускладнили свою появу Києву. У дні з 7 по 1 квітня вони спустошили Васильків, село Ольшанку та ін. На колі з’явилися й таращанські халявники, які 4-25 квітня вели свою злочинну роботу в Богуславі.

У наступні місяці групи продовжували свою жахливу діяльність. Радомисл знову мусив постраждати 13 липня. 15 червня гурти були в Брусилові; 20-го в Ходоркові; 24-го в Черняхові, потім у Корнип. 17 червня в Дубовому знову стався погром; Одночасно було пограбовано Обихів, а 25 червня — Кагарлик.