«Товариші, ми воювали з гетьманом, ми пізнали несправедливість Директорії, ми воювали і воюємо проти Денікіна і реакційного офіцерства. Але якщо ми бачимо несправедливість з боку комуністів, євреїв і їм подібних, то хіба ми не зобов’язані сказати: Геть з нашої хати! Ви нам зробили зло! Звільніть, товариші, нашу землю від євреїв і інших комуністів.
«Хай живуть Ради трудового селянства і трудового населення!
«Хай живе місцева і центральна влада Батьківщини!
«Хай живе Українська незалежна соціалістична радянська республіка!
«Смерть генералу Денікіну!
«Геть фальшиву комуну!
(Підпис) Рада Повстанських військ України на лівому боці. Гетьман військ,- ЛОПАТКІН. Начальник штабу ЗАВГОРОДНИЙ».
Ці війська, які називають себе радянськими, були винними в ексцесах. Погром у Россові також, цілком імовірно, був справою рук такої групи. Настрої військ, які влаштували ці погроми, можна побачити з їхніх гасло.
Акти насильства в Золотоноші (див. вище №
9) вчинялися під крики: «Ах, ти ж комуніст, ми тебе навчимо!». У Василькові (№ 6) бійці «червоної сотні» кричали: «Геть єврейських комісарів!».
Зрозуміло, що коли такі загони виступають проти євреїв, вони перебувають під впливом іншої ворожої радянській владі сторони, з якою іноді навіть об’єднуються в одну організацію.
Банди халявників, що складалися з дезертирів, були причиною нестабільності та незахищеності радянської влади в Києві. Вони готували її падіння, нібито діючи від її імені та під її прапором.
Переважна більшість ворожих військ остаточно відпала від Радянської влади і перейшла на бік ворогів під час страшних кровопролить (Григор'єв і його люди). Треба відверто й чесно визнати, що вплив радянської влади на війська мав бути надзвичайно великим, бо доки вони фактично підпорядковувалися радянській владі в Києві, вони навряд чи були винні в будь-яких ексцесах. Принаймні ми бачимо тут, що дві протилежні політичні системи (київська радянська влада, яка бореться проти погромів, і протилежна сторона, яка їх використовує), працюючи на одній основі, а саме на антиєврейських почуттях по всій Україні, і на тому самому людському матеріалі, призвели до абсолютно протилежних результатів.