Твердження цього учасника повністю підтверджуються розповіддю колишнього голови міської думи В. Петрова. Останній сказав: «Мені відомо, що виконком Ради запропонував профспілкам організувати міську варту, що комітет був призначений, але зброї і патронів від виконкому не отримав, тому що не вистачало навіть для війська. Частина членів спілок, головним чином механіки (гольники, шевці та інші), пішли з військами на фронт, де билися на лівому фланзі біля цукрового. Коли вони відступили на цьому фланзі робітників
З трагедії Черкас можна зробити висновок, що ідея єврейського легіону, яку обстоюють деякі націоналістичні групи українських та інших євреїв, є політичною ідеєю бездумною та наївною; але практично, і в своїй реалізації вона являє собою величезну провокацію, яка може призвести до повного знищення всього єврейства, адже українські селяни бачили в цьому легіоні Союз євреїв для знищення християнства був би дуже посилений таким легіоном.
Читач не повинен думати, що вся Україна була розділена на два табори, єврейський і християнський, і що українському єврейству протистояв закритий антисемітський фронт. Якби була така ситуація, то від євреїв в Україні не залишилося б і сліду. Насправді почуття селян до євреїв були різними. Перехід від антисемітських настроїв до активної участі в антисемітських погромах був для значної частини селянства не простим і нелегким. Багаторічне спільне мирне життя пустило глибоке коріння, яке не міг так легко вирвати навіть ураган громадянської війни. Про хиткість селянства свідчить і той факт, що дивізія Махна колись сама влаштовувала погроми, а потім схвалила вбивство Григор'єва своїм Батьком, бо «Григор'єв був контрреволюціонером і влаштовував єврейські погроми». Вони обговорюють, іноді довго, чи починати погром, чи продовжувати вже розпочатий погром.... Коли банди Махна вперше взяли Катеринослав (у листопаді 1918 р.), вони скликали нараду на штабу, відповідальних керівників кількох партизанських відділів, де майже цілий день обговорювалося питання, чи влаштовувати єврейський погром, чи ні. Було багато зважування аргументів «за» і «проти».
Отже, зрозуміло, що кожна обставина, яка змушує євреїв виступати в особливій ролі активного, закритого й організованого тіла, погіршує їхнє становище і робить маси євреїв, які не розпорошені серед українського селянства, ще беззахиснішими, ніж раніше. Селяни часто розрізняють «своїх» євреїв, яких вони здавна знають як чесних людей, ремісників і торговців, і «чужих» євреїв, які за підбурювальними словами провокаторів запроваджують страшну комуну.