Вночі вулицями Києва витає жахливий середньовічний дух. У загальній тиші й порожнечі вулиць раптом зривається дошкульний крик. Це крик євреїв, крик страху. У темряві вулиці з'являється група «людей з багнетами». При їхньому вигляді гігантські п'яти-шестиповерхові будинки починають верещати зверху вниз. Цілі вулиці, охоплені смертельною мукою, кричать нелюдським голосом і тремтять за своє життя. Ці страшні крики нагадують ніч революції. Природно, цей страх перебільшений і набуває, з нашої точки зору, безглуздих і принизливих форм. Тим не менш, це справжня мука, справжня «тортура страху», яка спіткала єврейське населення. Уряд бореться, наскільки це в його силах, щоб запобігти пограбуванням і вбивствам. Але російське населення, яке чує цей жахливий стогін, що виривається з грудей євреїв під «катуваннями страху», думає по-своєму. Він думає: чи навчаться євреї в ці ночі терору чомусь, чи дізнаються вони, що означає підбурювати класи один проти одного за рецептом «великого»
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
майстер, Карл Маркс"? Чи зрозуміють вони, що таке соціалізм, з лона якого вийшли більшовики? Чи зрозуміють вони, що означає реалізувати в Росії принцип правління народу? Чи зрозуміють вони, що вони повинні тепер робити? Чи підуть вони до своїх синагог і перед усім світом винесуть прокляття на всіх тих євреїв, які доклали руку до всього безладу? Чи маса єврейського народу відступить від "батьків" «новий» режим з тією ж пристрастю, з якою вони напали на старий режим? Чи будуть євреї бити себе в груди, посипати голови попелом і каятися перед усім світом, що сини Ізраїлю брали таку активну участь у більшовицькому безумстві? Семітизм», безглуздо заперечуючи загальновідомі факти, і таким чином ще більше розпалюючи антиєврейські почуття? Перед євреями є два шляхи. Один — зізнатися й покаятися. Інший — звинуватити всіх, крім самих себе. Їхня доля залежатиме від того, яким шляхом вони підуть. Невже тортури страху не вкажуть їм правильний шлях?
ШУЛЬГІН.
Ця стаття ставить євреїв перед такою дилемою: вони повинні або покаятися, тобто взяти на себе всі гріхи радянської влади перед добровольчою армією та їхніми лідерами, або вони повинні загинути. Денікінський уряд дійсно віддав євреїв на знищення. І в цьому вони знайшли моральну підтримку в партії кадетів (конституційних демократів). Ця партія найскромнішої опозиції Його