11 листопада в Харкові, де зібралися всі організації Південної Росії та України, була прийнята така резолюція з єврейського питання (взята з варшавської єврейської газети «Момент» від 14 грудня 1919 р.): «Харківська конференція партії народної свободи (кадетів) висловлює переконання, що єврейські погроми небажані не тільки з гуманітарних міркувань, але й з точки зору великої мети, за реалізацію якої бореться добровольча армія. У той же час конференція відкидає будь-яку підозру в тому, що компетентні органи влади не протидіють актам насильства. Конференція вважає своїм першочерговим обов'язком схвалити цілий ряд засобів і заходів, вжитих урядом для запобігання погромам і захисту невинного населення наслідок загальної деморалізації внаслідок більшовизму, а також наслідок прямого підбурювання большевицьких агентів у їхньому намаганні створити плутанину на фронті. Розумні та керівні кола єврейства повинні вести запеклу і невблаганну боротьбу проти всіх елементів єврейства, які беруть активну участь у більшовицькому русі і тим самим є винними в злому і злочинному вчинку. Російське єврейство має зрозуміти, що без абсолютної та беззастережної підтримки національної диктатури та добровольчої армії, які відновлюють російське політичне життя, не залишиться джерела безпеки. Ніщо, крім міцного порядку, заснованого на законі, такий, який намагається встановити державна адміністрація, не може гарантувати безпеку всім громадянам Росії без різниці національності та релігії».
Якщо до цього додати, що в кадетському органі «Свободная Россия» були опубліковані антисемітські статті невідомого пана Нашивіна, в яких висловлюється пропозиція оголосити всіх євреїв іноземцями, то картина прояснюється. Перший абзац постанови жодним чином не змінює справи. Правда, партія (як і Шульгін) виступає проти погромів, якщо євреї будуть беззастережно підтримувати добровольчу армію і національну диктатуру, яка має на меті знищити цих самих євреїв.