Епізод у Новому Миргороді містить у собі трагедію всього українського єврейства, яке живе розкидано по багатьох містах і селах прекрасної України. Ново-Миргород – символ. Скрізь євреї відчували дамоклів меч збройних загонів/халявників, регулярних військ, батьків і так далі, бачили неминучість своєї долі та безперечність свого знищення. У розпачі євреї шукали вихід. Але не було жодного. Куди б вони не йшли, їх наздоганяла доля і спіткала жахлива смерть. У Черкасах місто обстрілювали ззовні, а всередині банда вбивць і грабіжників ходила по хатах і вбивала всіх євреїв. "Місто було під постійним обстрілом. Снаряди розривалися над будинками, і тільки вночі канонада припинилася на кілька годин. Євреї, шукаючи порятунку від снарядів і бандитів, тікали з горища на підвал і з підвалу на горище. Навіть зараз, коли я закриваю очі, я бачу цих людей, чоловіків, жінок, дітей, божевільних від жаху, як перелякане стадо овець, біжать то сюди, то туди, не знаючи, куди вони мають піти або куди їм буде краще, щойно вони піднялися на горище і думають, що там у безпеці. Починається канонада. Там так жахливо: виразно чути свист снарядів. Тож вони тікають у липкі, темні й вологі підвали. Там справді жахливо. Плач і плач дітей збивають їхнє розуміння. Стрілянина припиняється. Усі течуть із підвалів у двір, а звідти знову на горище. І так протягом п’яти довгих-довгих днів і ночей.... а потім... потім ви бачите мертві тіла, які лежать кожен-
^ де на вулицях жахливо понівечені тіла, озера крові.... І тоді ви знову бачите масу
Могили розкриваються, і люди намагаються впізнати своїх друзів і родичів за ґудзиками, за монограмами, бо тіла невпізнанні...... Ви побачити поховання мертвих.... Ти чуєш ридання,
довге безперервне ридання цілого міста».*
На Ротмістрівці все єврейське населення було загнано до синагоги, де 1200 осіб, чоловіків, жінок і дітей, збившись до купи, проводили без їжі та пиття нескінченні години в тривозі, страхаючи за своє життя. У бандитів була готова бомба, щоб підірвати молитовний дім. Тільки дивом їм в останній момент вдалося відвернути катастрофу і купити собі свободу!
Погром розгорнувся в Умані. (Вбивали цілі сім'ї, жахливо катували і винищували. Знущалися над жінками. Все це відбувалося часто в одній половині будинку, а в іншій половині, де жили християни, в'язні залишалися спокійними і спокійними, наклеївши на стіни хрести і поставивши у вікнах розп'яття.