Справді, о чверть на сьому ранку пролунали постріли, і повстання почалося. Більшовики спершу захопили пошту і телеграф, а коменданта Ківерчука заарештували, недаремно вважаючи його небезпечним чорносотенцем і погромником. В одній із квартир будинку Трахтенбергів на вулиці Олександрівській у самому центрі міста вони відкрили свою штаб-квартиру. Деякі з них пішли в казарми 15-го Білгородського та 8-го Подільського полків. Там вони розбудили сплячих вояків і повідомили їм, що повстання почалося і що органи більшовицького режиму вже формуються. Вони запропонували солдатам виступити проти солдат Петлюри, які скупчилися в вагонах на станції. Коли солдати вказали, що в них немає кулеметів, їм сказали, що вони є у селян і вже підходять до міста, щоб взяти участь у повстанні. Тоді більшовицько налаштовані солдати заарештовували своїх старшин, а також солдатів, які були проти повстання. Вони захопили полкову зброю і рушили в напрямку ст. Там вони відкрили вогонь по автомобілях, в яких були гайдамаки та інші козаки. Але коли останні вийшли з машин і солдати, що атакували, побачили, наскільки їх багато, вони відступили до своїх казарм. Козаки погналися за ними і почали обстрілювати казарми. Потім солдати відійшли до Фельштина і Ярмолинців, куди частина їх була раніше відправлена для підняття більшовицького повстання; а потім вони розійшлися по різних місцях і таким чином уникли переслідування.
Після відступу солдат стало ясно, що повстання провалилося. Стрілянина, що відбулася рано вранці, розбурхала міських радників, і вони почали збиратися в Ратуші. Кілька разів мер і
ПРОСКУРОВ:
голова ради пішов до комендатури, але там їм не дали жодної інформації. Нарешті вони побачили Ківерчука, що під'їжджав до штабу, і від нього дізналися, що його заарештували. На запитання, хто його заарештував, він відповів: «Євреї, охоронці». Він додав, що до них приєднався його власний санітар, який щойно застрелив власноруч.
Кінець більшовицького повстання