22 лютого Семосенко видав прокламацію про те, що, згідно з наявною в нього інформацією, були багато більшовицьких агітаторів у Проскурові, а тому вимагав від населення, щоб цього ж дня до 20 год. всіх більшовицьких агітаторів віддати владі. Якщо ні, будуть вжиті найрішучіші заходи. При цьому він знову вимагав негайного відкриття всіх крамниць під загрозою штрафу в 6000 рублів за кожного купця». У цій проголошенні євреї побачили нову провокацію і нову загрозу. Для заспокоєння Семосенка зібрали 300 тисяч карбованців і вирішили через місцеву владу передати їх на потреби гарнізону. Міський голова Сікора взявся представити цю суму, але так погано впорався з нею, що Семосенко, хоч і знав, що гроші зібрали одні євреї, видав прокламацію про те, що він отримав 300 000 рублів «від усього населення Проскурова», яким він подякував за належну оцінку праці своїх козаків.
Центральній владі він повідомив, що жителі Проскурова в подяку за охорону порядку в місті і порятунок від більшовиків подарували йому 300 тис. карбованців на потреби гарнізону.
27 лютого Семосенко видав прокламацію, яка починається такими словами: «Євреї, я чув, що ви вчора хотіли зібрати мітинг на Олександрівській вулиці, щоб взяти владу, і що ви готуєтеся через чотири дні знову підняти такий бунт, який був 14-15 лютого». Після цього йдуть відповідні погрози. (Див. том III.)
Це проголошення повністю приголомшило євреїв, оскільки вони знали, що ніяких зборів не було заплановано і що євреї навіть не думали про захоплення влади. Перш за все звернулися до комісара Верхоли. Тепер Верхола мав на руках певні факти, які свідчили про те, що хтось у Проскурові поширював провокаційні чутки у своїх корисливих інтересах. Треба зауважити, що з Кам'янця до Проскурова була направлена комісія для розслідування останніх заворушень. Але Семосенко, як свідчить Верхола, з власної волі розігнав комісію і назвав свою комісію для розслідування не погрому, а більшовицького бунту. Одним із найактивніших членів цієї комісії був гайдамака Рохманенко, справжнє прізвище якого Рохман. Цей Рохман, єврей, за його заявою, пішов добровольцем до лав гайдамаків. Видався за колишнього студента і сина багатого київського гарбаря. Але, згідно зі зібраними мною доказами, він був малоосвіченою людиною й беззаможним, який мав за-
ПРОСКУРОВ:
весело жив на гроші, які заробляв, даючи уроки єврейської мови. Цей Рохман потрапив до Семосенка, був включений до слідчої комісії і як член комісії отримав повноваження під свою відповідальність арештовувати людей і віддавати їх під суд. Він заарештовував переважно синів багатих батьків і через іншого єврея Проссера, в будинку якого жив, отримував за них викуп. (Див. свідчення Сторра, стор. 7-9.)