загін грузинів і матросів чинив опір лише кілька годин. Побачивши перевагу ворога, грузини відступили і зуміли втекти в бік Одеси, а матроси перейшли на бік Григор'єва і разом з ним увійшли в місто вранці 15 травня. Відразу сили Григор'єва відкрили в'язницю, випустили всіх в'язнів, а потім розійшлися по місту групами по п'ять-десять і почали громити крамниці та будинки. Незабаром до них приєдналися російські окраїни, ринкові баби, волоцюги і хулігани, а також освічені чорносотенці. У масі збуджених людей можна було знайти чиновників, учителів тощо. Місцева соціал-демократична газета «Наше життя» (Наша Жизнь) через кілька днів після погрому вийшла з відкритим докором робітникам за те, що навіть вони брали участь у погромі. Земляки, які сховалися в підвалі будинку, де я живу, чули, як хтось чудово грав на піаніно більше години, поки будинок руйнували.
Частина 10
сторінка 174/324