знали, хто з злою радістю, хто зі співчуттям. Того ж дня євреї помітили, що Бородянський, який найбільше жив серед селян і найкраще знав їхню діяльність і настрій, покинув це місце з усією родиною. Усі ці факти разом із багатьма іншими переконали матусівських євреїв, що до них наближається та сама катастрофа, яку нещодавно пережили євреї Лебедину, Златополя та інших місць. Продовжуючи сподіватися до останньої хвилини, сподіваючись радше на диво, ніж на певну допомогу, деякі євреї напередодні погрому хотіли відправити свої сім’ї та частину своїх речей до сусідньої Шполи; але зустріли рішучу протидію ополчення. Це ще більше посилювало почуття тривоги, яке зростало з кожною хвилиною.
Частина 13
сторінка 225/324