Від Крупника, громадянина міста Аннополь W''.:.,•'.:••
З першого дня окупації України петлюрівськими військами до м. Аннополь почали прибувати невеликі загони петлюрівців, які нещадно грабували єврейське населення, але не вбивали. Після одного випадку, коли петлюрівець пограбував солдата, який щойно повернувся з німецького полону і чинив опір, петлюрівці почали бити людей, і за один день було вбито вісім і близько шістдесяти поранено. Поранені, боячись пострілів, не показувалися на вулицях і помирали через відсутність лікування.
Близько двох місяців євреї лежали в підвалах і лазнях. Вони не ховалися в синагогах, тому що був випадок, коли петлюрівці грабували євреїв, які переховувалися в синагозі. Єврейська громада офіційно діяла, але не була активною, оскільки в перший же день приходу петлюрівців її президента Гольцмана було заарештовано і розстріляно. Невеликі загони по п'ять-десять чоловік в'їжджали в місто і, не знаходячи мешканців, шукали в підвалах, на цвинтарі та в інших місцях, а якщо знаходили жителів, відводили їх додому і вимагали, щоб вони показали їм місця, де сховано їхнє майно та гроші. Якби їх не показали і не дали грошей, вони б їх убили. Внески накладали чи не щодня. Спочатку вони накладали побори в сто чи п'ятдесят тисяч; але пізніше, коли ресурси цього місця закінчилися і багато жителів було вбито, вони щоразу брали три тисячі або навіть лише одну тисячу. Крім грошей забирали одяг, подушки, самовари. Одним словом, пограбували місто
АННОПОЛЬ: