Мій любий Вільяме, —... Знати, що я постійно в усіх твоїх думках, — це найбільша втіха, яку я отримую тут. Мені приємно виявилося, що в моєму листі є щось про шторм, гідне того, щоб показати його лорду Джону Расселу. Запечатуючи листа, я не думав, що йому призначена така честь.... Ми буквально нічого не робимо, але при цьому наша робота така ж, як і в облозі — околиці, охорона в окопах і робочі групи без кінця. Ця важка робота лякає людей, а підкріплення лише підтримує нашу силу. Лікарняний листок непрацездатності нашої армії вчора становив 11 тисяч. Чоловіки, особливо свіжі протяги, які не акліматизовані, не виносять цього; вони страшенно перевтомлені і дуже рідко мають двадцять чотири години на самоті, і цю роботу їм доводиться виконувати за будь-якої погоди; вночі та вдень, або нехай дощить так сильно, робота повинна бути зроблена. І все-таки я ще ніколи не чув жодного ремствування чи скарги, і немає жодної перспективи, щоб ця облога закінчилася. Багато хто з нас вважає, що ця бездіяльність зумовлена політичними причинами, щоб взяття Севастополя не ускладнювало переговори, про які ми чуємо....Сильний розвідувальний загін із 10 000 французів висунувся вчора до табору ворога в нашому тилу в долині Черної і застав армію Ліпранді ^^, яка весь час загрожувала Балаклаві, на межі відходу. Виявляється, що вони не можуть прожити в долині, і йдуть до Бачки-Сараю та Сімферополя, що також стосується більшої частини Данненберга.
1854] СЕР Р. АНГЛІЯ 121