Останнього разу, коли я відвідав його — незадовго до його смерті — він був зайнятий читанням і насолодою півострівною війною Нейпіра, його розум був таким же ясним, його інтерес був таким же гострим, як завжди; і коли прийшла смерть, ті, хто його знав і любив, відчули, що пішов один із останніх прекрасних старих солдатів ранніх вікторіанських днів — прообраз усього, що було добрим і благородним — ідеальний англійський джентльмен.
Гренфелл, Ф.М.
Його сестрі, місіс Генрі Гіффард
Олександрія, 24 травня 1883 року.
Моя люба Елло, — Лише один швидкий рядок, щоб повідомити, що я прибув сюди, і поїду до Каїра сьогодні вдень. З’являється несподівана можливість надіслати це негайно, оскільки пошта, яка мала відправитися до нашого прибуття, була затримана на карантині в Суеці через спалах холери в Бомбеї. Подорож і плавання були дуже приємними, погода чудова і без спеки, і все дуже приємно. Мені ніколи не було краще, і я вірю, що такий стан речей може продовжуватися. Ви почуєте докладніше наступним листом, наразі я не смію писати більше, боячись пропустити лист. — З повагою, Фредк. Стівенсон.
Його сестрі Генрієтті Марії Стефенсон
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]