Наскільки видно, вони дуже стільникові. Ціла фігура була виставлена для огляду після довгих робіт кілька років тому, і виявила вівтар між передніми лапами тварини; однак неможливо було тримати його вільним від дрейфуючого піску протягом будь-якого часу, і він покритий настільки, наскільки це видно зараз. На краю пустелі, прямо навпроти Сахари, є водопій із сірчаними ваннами, де є хороший готель, куди ми й персонал іноді їздимо по неділях на невелику зміну; за цим винятком і візитами до Ґізи та загородження, у точці розходження рукавів Розетти та Дамієтти [Нілу], мої дослідження були обмежені містом, де я блукав з 5.30 до 7.00 або між тими ж годинами вечора. На базарі, у мечетях і особливо в коптських церквах у старому Каїрі є чимось розважити та зацікавити мене, які мають дуже великий вік, ймовірно, сьоме чи восьме століття; під однією з них знаходиться цікавий маленький склеп, досить темний, що складається з нефа, проходів і вівтаря, дах якого підтримується вісьмома маленькими мармуровими монолітними колонами. Є три заглиблення, пов’язані з абсурдною традицією, у яку приховано вірили, що вони були відповідно зайняті нашим Спасителем, Богородицею та Йосипом. В іншій церкві є гарна різьблена та інкрустована робота з різних порід дерева, змішаного зі слоновою кісткою, дійсно вишуканого дизайну та виконання; і в інших видах інкрустації, відомих як Opus Alexandrinum, є вдала суміш мармуру та перламутру, якої я ніколи раніше не бачив, яка особливо приємна за ефектом, і хоча, можливо, невідповідна за матеріалом, але зовсім не так за кольором; перламутр вловлює світло і дарує життя і тепло всьому твору. Говорячи про традиції, я поїхав до місця ще однієї абсурдної, десь за 4 чи 5 миль поза межами іншого кінця міста — Богородичного дерева, дикорослої смоковниці, віком, ймовірно, 300 років, під яким нібито почило Святе Сімейство. Але приблизно за милю далі на північ є дійсно цікавий пам’ятник, піраміда [? обеліск], вважається найстарішим в Єгипті, і
1 883] ЦІКАВИЙ ПАМ’ЯТНИК 297