Залиште Кантон назавжди і все, проживши тут понад два роки, наступної середи. Тоді я матиму чимало справ, тож якщо ти будеш відповідати мені раз на місяць, а не раз на два тижні, ти знатимеш, що це не через хворобу. Зустріч разом із холодною погодою повністю поставила мене на ноги, і оскільки я незабаром їду на північ Китаю, зміна клімату, я сподіваюся, викорінить усі залишки лихоманки. Я впевнений, що ви будете задоволені моїм призначенням, хоча це затримає моє повернення на кілька місяців, тому що було б дуже легко обійти мене, якби вони цього хотіли, і поставили мене в один човен з нашим колишнім начальником, чого було б цілком природно очікувати; крім того, моє становище в полку пропонувало чудове прохання відкликати мене без найменшої наклепки; так що я впевнений, що ви побачите моє затримання тут у його справжньому світлі і не дозволите гарнізону Кантону перевершити себе у своїх привітаннях. Я сподіваюся, що скоро заслужу їх разом з рештою нашої маленької армії на вищих підставах, ніж зараз.... На якій величезній відстані ми будемо від Англії! Це справді виглядає жахливо на карті, якщо простежити маршрут повз мис, яким, зрештою, я прибув, хоча не тим, яким я сподіваюся повернутися. Хочеться піднятися до Великої стіни, про яку з таким подивом читали в дитинстві! Якщо я все-таки піднімуся туди, то неодмінно принесу вам цеглину, яку попередньо кину в голову китайця, щоб підвищити його інтерес. Якщо мені вдасться відвідати Японію на зворотному шляху, я матиму про що поговорити з вами.... Я хочу, щоб ви надсилали мені стрічку для кожного з моїх замовлень, їх чотири.... Якби ви могли отримати мені, в той же час, мініатюрний хрест Легіону d'Honneur (звання кавалера), я був би дуже вдячний. Якщо ви люб'язно попросите Вільяма, він дасть вам гроші за це від мене.... — Твій ласкавий син,
Фредк. Стівенсон.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
До свого брата
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]