MediaArhiv

Титульні сторінки

сторінка 2/240

SUHUDYAPU PAVANGANPU TOW-TAIDZE просто я був з rhe ВОУНСЬКИМ полком на th€ Zndlord.

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

ТІЕХУНО

'•Ляохайтунь

ILU

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

Хуаншань

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

6? підрозділи)

//Atecfen/roi ""e ar Ulanyula

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

на початку КОРПУСУ на початку БИТВИ ТКЕ Дж

ВТ БИТВА j

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

УІАОЯНК

ІЛЮСТРАЦІЇ

Міщенко та його козаки.... Фронтиспис Драгуни п'ють біля придорожнього колодязя Френсіс Мак&длаг і його козак, Пилип Міщенко Рейд..... Японський полонений....

Південні ворота Мукдена. Відступ із Мукдена. Російські священики благословляють козаків Ренненкампфа перед наступом росіян на Пен-Ші-Ху, жовтень 1904 р.

Розворот

ЧАСТИНА І ПОРТ-АРТУР

РОЗДІЛ І

Коли почалася російсько-японська війна, я працював у порт-артурській газеті «Новий край». Щоб пояснити, як я, британський підданий, опинився в такому незвичайному становищі, я повернуся трохи назад. У 1903 році я працював у штаті японської газети, і, будучи до того редактором французької газети в Сіамі, я подумав, що було б непогано завершити свою освіту в далекосхідній політиці, перейшовши на російську сторону.

Відповідно я почав брати уроки російської мови в отця Сергія Глібова, капелана російської місії в Токіо, і в серпні 1903 року я залишив свою посаду в Japan Times of Tokio, щоб поїхати до Порт-Артура, де, як я очікував, у нас повинна була початися війна приблизно через місяць, тобто 8 жовтня, до того часу росіяни пообіцяли евакуювати Маньчжурію.

Мушу сказати, що мені було важко відірватися від Японії не лише тому, що мені подобалася ця країна та її люди, а й тому, що поїхати до Порт-Артура означало зробити стрибок у темряві, бо я не знав, чи зможу я там знайти роботу.

Щоправда, я домовився надіслати кілька циркулярних листів

* «Новий край» — це російська «Нова земля».

разів на тиждень до кількох далекосхідних газет, але виявилося, що грошей, які я отримував із цього джерела через нерегулярні проміжки часу, недостатньо, щоб заплатити за моє прання. На щастя, я недовго пробув у Порт-Артурі, перш ніж приєднатися до Novi A>#z і мене призначили кореспондентом New York Herald, газети, яку я представляв у Сіамі приблизно п’ять чи шість років тому.